Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

все твари

  • 1 все твари, большие и малые

    Универсальный русско-английский словарь > все твари, большие и малые

  • 2 all creation

    всякая тварь, все твари (всё, созданное Богом)

    He is the image of the invisible God, the firstborn over all creation. ( Bible) — Он есть образ Бога невидимого, рождённый прежде всякой твари.

    Англо-русский современный словарь > all creation

  • 3 creature

    ˈkri:tʃə сущ.
    1) а) создание, творение creatures of fantasy ≈ создания, порожденные фантазией Syn: creation б) шутл. спиртные напитки( особ. виски)
    2) человек every creature in the room ≈ каждый человек в комнате
    3) животное, тварь
    4) ставленник, марионетка Syn: minion, instrument
    1., puppetcreature comforts создание, творение, живое существо - *s from outer space существа из космоса, инопланетяне - all *s great and small все твари, большие и малые человек, создание - lovely * прелестное создание - poor * бедное создание - good * доброе создание, добрая душа - not a * would help him ни одна душа не хотела помочь ему обыкн. (презрительное) тварь тварь;
    животное (американизм) домашнее животное креатура, ставленник;
    слепой исполнитель, орудие в (чьих-л.) руках спиртные напитки, особ. виски creature живое существо ~ шутл. "зелье", спиртные напитки ~ креатура, ставленник ~ создание, творение ~ тварь ~ comforts земные блага ~ comforts воен. мелкие предметы личного потребления (папиросы и т. п.)

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > creature

  • 4 creature

    [ʹkri:tʃə] n
    1. создание, творение, живое существо

    creatures from outer space - существа из космоса, инопланетяне

    all creatures great and small - все твари, большие и малые ( люди и животные)

    2. 1) человек, создание (обыкн. с эпитетом)

    poor creature - бедное /жалкое/ создание

    good creature - доброе создание, добрая душа

    2) обыкн. презр. тварь
    3. 1) тварь; животное
    2) амер. домашнее животное
    4. креатура, ставленник; слепой исполнитель, орудие в (чьих-л.) руках
    5. (the creature) шутл. спиртные напитки, особ. виски

    НБАРС > creature

  • 5 all creatures great and small

    Универсальный англо-русский словарь > all creatures great and small

  • 6 кууна-

    веселиться, радоваться;
    жан-жаныбар, макулук куунайт, ойнойт, үйлөнөт стих. (все) твари, животные веселятся, резвятся, спариваются.

    Кыргызча-орусча сөздүк > кууна-

  • 7 лицо

    1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;
    2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];
    3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);
    4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;
    5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;
    6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;
    7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;
    8) лице; см. Поличное;
    9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.
    * * *
    1) обли́ччя, лице́; вид, -у

    вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

    вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

    2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́
    3) ( личность) осо́ба

    от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

    5) грам. осо́ба

    Русско-украинский словарь > лицо

  • 8 животное

    1) тварина (срв. Животина), (не только о диких животных) - звірина, звір (р. -ря), звірюка, звіря (мн. звірята; ум. тваринка, звіринка, звірючка; соб. звірина, звір (р. -ру), звір'я). [Тварини, рослини, каміння - все його цікавило. Опам'ятайсь: чи ми-ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має? (Куліш). Хіба в нас у лісі є яка звірюка? навіть зайців нема! У тому байраці всякого звіру багато]. Животное плотоядное - м'ясоїд. -ное травоядное - травоїд, рослиноїд. -ное всеядное - всеїд. -ное млекопитающее - ссавець (р. -вця). -ное позвоночное - хребетна тварина, хребетник. -ное сумчатое - торбач, торбар (р. -ря). -ное пресмыкающееся - плазун. Вьючное животное - в'ючак. Царство животных - тваринне царство, царство живини, живинне царство. [Міняється топографія землі, клімат, умови життя, - міняється й царство рослин та живини (Наш). Тваринне царство дуже численне. Водний живинний світ (Герин.)];
    2) (брань) товаряка, тварюка, бестія, бидло. [Геть з-перед очей, тварюко погана! Що скажеш, шельмо?.. і не стогне. Завзята бестія! (Шевч.). Цить, бидло (Самійл.)].
    * * *
    1) твари́на; ( дикое) звір, звіри́на; тварю́ка, твар, -і

    промы́шленные \животное ные — промисло́ві твари́ни

    2) перен. твари́на, тварю́ка, твар, скоти́на, звір

    Русско-украинский словарь > животное

  • 9 thing

    θɪŋ сущ.
    1) а) вещь, предмет What are those white things in the field? ≈ Что это там белеет в поле? thing in itself б) мн. вещи( дорожные), багаж;
    одежда, личные вещи, расш. собственность, переносимые вещи Syn: belonging в) мн. принадлежности, утварь
    2) а) обыкн. мн. дело, обстоятельство, случай, факт bad thingплохо дело difficult thing ≈ тяжелый случай easy thing ≈ просто, легко;
    легкое дело, легкая задача right thing ≈ правое дело things look promising. ≈ Положение обнадеживающее. How are things? разг. ≈ Ну, как дела? I'll tell you a thing. ≈ Я тебе кое-что скажу. б) нечто самое нужное, важное, подходящее, настоящее A good rest is just the thing for you. ≈ Хороший отдых - вот что вам нужнее всего.
    3) живое существо( о животном, человеке) nasty thing ≈ отвратительный тип nice thing ≈ милашка, приятный человек sensible thing ≈ благоразумный человек stupid thing ≈ тупица
    4) а) вещь (любое художественное произведение) б) анекдот, рассказ;
    история, байка
    5) эвф. половой член He had opened his pants and was shaking what my circle called "this thing" ≈ Он расстегнул штаны и помахал тем, что в моем кругу называют "эта штука". Syn: member ∙ вещь;
    предмет - material *s физические предметы - small * вещица - * of beauty красивая вещь - expensive *s дорогие вещи - the *s of this world предметы материального мира - to be more interested in *s than in human beings интересоваться вещами больше, чем людьми - he likes to make *s with his hands он любит мастерить - what's the * in your hand? что это (за штука) у тебя в руке? - a * in itself (философское) вещь в себе - not a * to be seen anywhere все пусто вокруг pl атрибуты - *s Japanese все японское;
    все, что имеет отношение к Японии - *s political политика - to have a passion for *s political страстно увлекаться политикой pl имущество - they had to come with all their *s они должны были явиться со всем своим имуществом - to get rid of all the useless *s in the house избавиться от всякого хлама в доме - all the *s in the house were burned все вещи в доме сгорели - I forbid you to touch my *s я запрещаю тебе трогать мои вещи - *s personal (юридическое) движимое имущество - *s in action( юридическое) право требования;
    имущество, заключающееся в требованиях pl вещи, багаж - to pack up one's *s упаковать вещи - his *s are always lying around он всегда разбрасывает свои вещи часто pl носильные вещи;
    одежда, предметы одежды - bathing /swimming/ *s купальный костюм - summer *s летние вещи - to put on one's *s одеться - I haven't a * to wear мне нечего надеть - I have bought some new *s for you я купил тебе кое-какие новые вещи (платья и т. п.) - we send the big *s to the laundry большие вещи мы отдаем в стирку /стираем в прачечной/ еда;
    питье - sweet *s сладости, сласти - good *s лакомства - you must avoid sweet or starchy *s избегай сладкого и мучного - there was not a * to eat в доме не было ни крошки, есть было совершенно нечего - some drugs are dangerous *s некоторые лекарства опасны для здоровья pl обыкн. (разговорное) принадлежности;
    утварь;
    предметы обихода - tea *s чайная посуда - cooking *s кухонная утварь;
    кухонные принадлежности - to wash up the tea *s помыть чайную посуду - the plumber hasn't brought his *s водопроводчик не захватил с собой инструментов произведение искусства, литературы и т. п.;
    создание - an excellent * великолепная вещь - he wrote popular *s for jazz-bands он писал популярные произведения для джаз-оркестров рассказ;
    анекдот - here is a little * of mine I'd like to read to you вот одна моя вещица, которую я хотел бы прочитать вам вещь, явление - to look at *s (from one's own point of view) смотреть на вещи /на дело/ (со своей собственной точки зрения) - to speak of different *s говорить о разных вещах - to take *s too seriously принимать все чересчур всерьез, слишком серьезно ко всему относиться - I must think *s over я должен все обдумать - there's another * I'd like to ask you about я хотел бы спросить вас (и) о другом /еще об одном/ - it's the funniest * I have ever heard в жизни своей не слышал ничего более смешного обыкн. pl обстоятельства, обстановка - the state of *s положение вещей /дел/ - how are *s? как (обстоят) дела? - tell me how *s go /stand/? расскажите мне, как идут /обстоят/ дела? - as *s go /stand, are/ now при сложившихся обстоятельствах, при нынешнем положении дел;
    в сложившейся обстановке - *s have changed greatly обстановка существенно изменилась - that wouldn't change *s between us от этого наши отношения не изменятся - *s look black нельзя ждать ничего хорошего - *s are getting better дела поправляются - *s might go wrong все может сорваться /провалиться/ - that *s should have come to this! подумать только, до чего дошло дело /как изменились обстоятельства/! - we hope for better *s мы надеемся на изменение к лучшему /что обстоятельства изменятся к лучшему/ - other *s being equal при прочих равных условиях - all *s considered учитывая все - that's a nice *! хорошенькое дело! дело - let's get this * over with quickly давайте быстро покончим с этим делом - I have several *s to attend to мне (еще) нужно кое-что сделать;
    у меня еще есть дела - he gets *s done он добивается своего, он умеет делать дело нечто, что-то - to think hard *s of a person плохо думать о человеке - to go about saying *s болтать всякое - to talk of one * and another поговорить о том о сем - to mutter dark *s бормотать нечто неразборчивое или загадочное - he says the first * that comes into his head он говорит первое, что взбредет ему на ум - don't put *s into his head не забивайте ему голову всяким вздором - something must be done to stop this sort of * необходимо что-то предпринять, чтобы прекратить такие вещи - I don't know a * about algebra я ничего не смыслю в алгебре - it doesn't mean a * to me я не вижу в этом никакого смысла, мне это кажется совершенной бессмыслицей - it would be a good * to make sure of it неплохо было бы в этом убедиться - that's quite another * это совсем другое дело - neither one *, nor another ни то, ни другое - one * or the other либо то, либо другое - it's (just) one * after another, if it's not one * it's another этому конца не видно;
    то одно, то другое;
    не то, так другое - what with one * and another то одно, то другое - хлопот не оберешься - the * I don't like about this plan (то) что мне не нравится в этом плане - the important * to remember то, что важно запомнить;
    важно запомнить то - the best * is... самое лучшее..., лучше всего... - the next best * лучшее из остального - the great * самое важное - the great * was to get there in time во что бы то ни стало нужно было добраться туда вовремя - strange * странное дело - it's a strange * he doesn't write странно, что он не пишет - the right * как раз то( что надо) - to say the right * сказать то, что надо - the wrong * совсем не то( что надо) - to say the wrong * сказать не то /невпопад/ - not a * ничто - not a * escaped him ничто не ускользало от его внимания деталь, особенность - to worry over every little * беспокоиться по каждому пустяку - not a * has been overlooked ничто не было упущено - it is the small *s about him that puzzle me в его поведении меня удивляют разные /некоторые/ мелочи что-л. очень нужное, важное, подходящее и т. п. - that's the * в этом все дело, это самое главное - the * is... все дело в том...;
    суть дела состоит в том... - the * was to get home прежде всего надо было добраться до дому - the only * now is to take a taxi единственное, что можно сейчас сделать, это взять такси - (quite) the * (именно) то, что надо;
    модный, по моде - that's the very /just the/ * это как раз то, что нужно - a good thrashing would be the * for him задать ему хорошую трепку - он сразу поймет что к чему - the latest * in hats последний фасон шляпок действие, поступок - to wish to do great *s мечтать о больших делах - I did no such * я не делал ничего подобного;
    я и не думал делать этого - to do the handsome * by smb. оказать услугу кому-л.;
    хорошо поступить по отношению к кому-л. - that's not at all the * to do это очень нехорошо;
    это не принято (делать), так не поступают - what a * to do! разве так можно!, разве так поступают!, как можно было сделать такое! - we expect great *s of you мы многого от вас ждем событие - his death was a tragic * его смерть была тяжелым ударом - strange *s happened происходили странные вещи существо, создание - poor * бедняжка - young * юное создание - little * малютка, крошка - a sweet little * прелестная крошка - dumb *s бессловесные твари /животные/ - mean * подлая тварь - foolish old * старый дурак - no living * has ever done it никому еще не удавалось этого сделать - he was like a mad * он обезумел от ярости в обращении( разговорное) человек - dear * дорогой - old * старина - you silly *! болван!, ну и болван же ты! в сочетании с предшествующим сущ. (разговорное) (пренебрежительное) уродливая вещь - what's that veil * you're wearing? что это ты в такую нелепую вуаль вырядилась? > spiritual *s, *s of the mind духовные ценности > in all *s во всех отношениях, во всем > and *s и другое, и тому подобное > and another * и еще одно > sure * (американизм) наверняка, конечно;
    само собой > near * опасное положение;
    на волосок от гибели > no such * ничего подобного;
    ничто не может быть дальше от истины > no great *s ничего особенного, так себе;
    не Бог весть что > (the) first * прежде всего;
    первым долгом;
    перво-наперво > I'll write the letter( the) first * in the morning завтра утром первым делом напишу письмо > (the) next * затем > (the) last * в последнюю очередь, напоследок;
    наконец;
    самое неожиданное, то, чего менее всего можно ждать > the same * то же самое > for one * прежде всего;
    начать с того, что;
    для начала > for another * кроме того, во-вторых > of all *s (эмоционально-усилительно) ну и ну!, вот тебе и на!, надо же!, подумать только! > above all *s прежде всего;
    больше всего, главным образом > among other *s между прочим > as a general /as a usual/ * обычно, как правило > one of those *s неизбежная неприятность( повседневной жизни) > it's one of those *s в жизни всякое бывает;
    ничего не поделаешь, приходится мириться > it is too much of a good * хорошенького понемножку;
    это уж слишком /чересчур/ > it's a * about him это у него идефикс, он помешался на этом, он ни о чем другом думать не может > to have a * about smth. иметь предубеждение против чего-л.;
    не терпеть чего-л.;
    быть жертвой навязчивой идеи, помешаться на чем-л. > he has a * about opening letters, and never does он терпеть не может, когда вскрывают (чужие) письма, и сам никогда этого не делает > to have a * about smb. боготворить кого-л.;
    не терпеть кого-л. > to have a * for smb. иметь слабость к кому-л.;
    души не чаять в ком-л. > to do one's (own) * поступать в соответствии со своими интересами, желаниями и т. п. > to make a * (out) of smth. придавать( слишком) большое значение, раздувать что-л. > to make a good * of smth. извлечь пользу из чего-л. > to know a * or two знать кое-что;
    понимать/ знать/ что к чему > to learn a * or two узнать /пронюхать/ кое-что > to show smb. a * or two показать кому-л. что к чему > to teach smb. a * or two научить кого-л. уму-разуму > to be up to a * or two кое в чем разбираться, кое-что знать > not to do a * палец о палец не ударить > not to be /to feel/ the * плохо себя чувствовать > I'm not quite the * today мне сегодня нездоровится > not to look the * плохо выглядеть > to see *s бредить, галлюцинировать > to go the way of all *s умереть, пройти земной путь до конца above all ~s прежде всего, главным образом;
    among other things между прочим and ~s и тому подобное;
    to know a thing or two кое-что знать;
    понимать что к чему as things go при сложившихся обстоятельствах;
    all things considered учитывая все (или все обстоятельства) a good rest is just the ~ for you хороший отдых - вот что вам нужнее всего;
    the best thing самое лучшее, лучше всего corporeal ~ материальная вещь ~ создание, существо;
    he is a mean thing он подлая тварь;
    oh, poor thing! о бедняжка!;
    dumb things бессловесные животные a good rest is just the ~ for you хороший отдых - вот что вам нужнее всего;
    the best thing самое лучшее, лучше всего good ~s лакомства;
    to make a good thing (of smth.) извлечь пользу (из чего-л.) ~ создание, существо;
    he is a mean thing он подлая тварь;
    oh, poor thing! о бедняжка!;
    dumb things бессловесные животные a strange ~ странное дело;
    how are things? разг. ну, как дела? I am not quite the ~ today мне сегодня нездоровится;
    (quite) the thing модный to make a regular ~ (of smth.) регулярно заниматься( чем-л.) ;
    it amounts to the same thing это одно и то же ~ нечто самое нужное, важное, подходящее, настоящее;
    it is just the thing это как раз то (, что надо) and ~s и тому подобное;
    to know a thing or two кое-что знать;
    понимать что к чему good ~s лакомства;
    to make a good thing (of smth.) извлечь пользу (из чего-л.) to make a regular ~ (of smth.) регулярно заниматься (чем-л.) ;
    it amounts to the same thing это одно и то же no such ~ ничего подобного, вовсе нет;
    near thing опасность, которую едва удалось избежать the next best ~ следующий по качеству, лучший из остальных;
    (quite) the thing как раз то, что нужно;
    to see things бредить, галлюцинировать no such ~ ничего подобного, вовсе нет;
    near thing опасность, которую едва удалось избежать physical ~ реальный предмет ~ создание, существо;
    he is a mean thing он подлая тварь;
    oh, poor thing! о бедняжка!;
    dumb things бессловесные животные the next best ~ следующий по качеству, лучший из остальных;
    (quite) the thing как раз то, что нужно;
    to see things бредить, галлюцинировать a strange ~ странное дело;
    how are things? разг. ну, как дела? ~ pl одежда;
    личные вещи;
    take off your things снимите пальто, разденьтесь ~ pl утварь, принадлежности;
    tea things чайная посуда I am not quite the ~ today мне сегодня нездоровится;
    (quite) the thing модный the next best ~ следующий по качеству, лучший из остальных;
    (quite) the thing как раз то, что нужно;
    to see things бредить, галлюцинировать thing pl вещи (дорожные) ;
    багаж ~ вещь, предмет;
    what are those black things in the field? что это там чернеется в поле?;
    thing in itself филос. вещь в себе ~ вещь, предмет;
    what are those black things in the field? что это там чернеется в поле?;
    thing in itself филос. вещь в себе ~ вещь ~ (обыкн. pl) дело, факт, случай, обстоятельство;
    things look promising положение обнадеживающее;
    other things being equal при прочих равных условиях ~ литературное, художественное или музыкальное произведение;
    рассказ, анекдот ~ нечто самое нужное, важное, подходящее, настоящее;
    it is just the thing это как раз то (, что надо) ~ pl одежда;
    личные вещи;
    take off your things снимите пальто, разденьтесь ~ создание, существо;
    he is a mean thing он подлая тварь;
    oh, poor thing! о бедняжка!;
    dumb things бессловесные животные ~ pl утварь, принадлежности;
    tea things чайная посуда ~ (обыкн. pl) дело, факт, случай, обстоятельство;
    things look promising положение обнадеживающее;
    other things being equal при прочих равных условиях too much of a good ~ это уж слишком;
    we must do that first thing мы должны сделать это в первую очередь too much of a good ~ это уж слишком;
    we must do that first thing мы должны сделать это в первую очередь ~ вещь, предмет;
    what are those black things in the field? что это там чернеется в поле?;
    thing in itself филос. вещь в себе

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > thing

  • 10 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 11 It Came From Outer Space

       1953 - США (81 мин)
         Произв. UI (Уильям Алленд)
         Реж. ДЖЕК АРНОЛД
         Сцен. Рей Брэдбёри и Гарри Эссекс по рассказу Рея Брэдбёри
         Опер. Клиффорд Стайн (объем. 3-D)
         Муз. Герман Стайн
         В ролях Ричард Карлсон (Джон Путнэм), Барбара Раш (Эллен Филдз), Чарльз Дрейк (шериф Мэтт Уоррен), Рассел Джонсон (Джордж), Джозеф Сойер (Фрэнк Дэйлон), Адан Декстер (Дэйв Лоринг), Дэйв Уиллок (Пит Дэйвис).
       Инопланетяне, по ошибке попавшие на нашу планету, принимают обличье жителей американской деревни, похищая, но не убивая их.
        Тот факт, что эта картина средних достоинств, первая экранизация Рея Брэдбёри, стала черновым наброском многих оригинальных тем, делает ее важной вехой в развитии современного научно-фантастического кинематографа. Пределе всего отметим широкий взгляд на вещи, демонстрируемый фильмом, снятым через 2 года после Человека с планеты Икс, The Man from Planet X Улмера, проторившего ему дорогу, а также антиконформизм, непривычный для той эпохи. Земляне в этом фильме выглядят более агрессивными и пугающими существами, нежели инопланетяне; они готовы без раздумий уничтожать все незнакомое. Инопланетяне панически боятся землян и мечтают лишь как можно быстрее улететь отсюда. Их интеллектуальное и социальное превосходство показано недвусмысленно, и это только доказывает невозможность сближения 2 рас - по крайней мере, в данный момент. Тема похищения внешнего облика вновь возникнет в шедевре Дона Сигела Вторжение похитителей тел, Invasion of the Body Snatchers. Сдержанная, изобретательная и довольно динамичная ( за исключением сцен болтовни) режиссура была рассчитана на демонстрацию в формате 3-D, который был впервые использован в этом фильме фирмой «Universal». Джеку Арнолду пришлось использовать его снова в Стеклянной паутине, The Glass Web, 1953, Твари из Черной лагуны, Creature from the Black Lagoon и Мести твари, Revenge of the Creature, 1955.
       БИБЛИОГРАФИЯ: о фильме и о Джеке Арнолде в общем: Dana М. Reemes, Directed by Jack Arnold, McFarland and Company, Jefferson, North Carolina, 1988. Об истории трехмерного формата: Hal Morgan, Day Simmes, Amazing 3-D, Little, Brown and Company, Boston, 1982.

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > It Came From Outer Space

  • 12 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 13 FIDES (CREDENS, CREDO, CREED, FAITH)

    акт признания чего-либо истинным, превышающий силу эмпирических и логических доказательств; акт признания непознаваемого; творческий акт; досознательное выражение связи твари с Творцом, врожденности в богооткровенную реальность (разум врожден в эту реальность, будучи определенными способами ей причащенным. Вера и разум оказываются моментами единой философско-теологической системы, поскольку разум мистически ориентирован, а вера рационально организована; в силу этого она отлична от суеверия и основана на доверии); свидетельство души  о Боге, связанное с нерефлектированным употреблением слов обыденного языка («что Бог даст», «если Бог захочет», «Бог воздаст» и т. п. Тертуллиан полагал, что такого рода словесные выражения превращают любую душу в свидетеля христиан (см. Тертуллиан. О свидетельстве души. С. 84-85)); свидетельство правильности разума; самоочевидные основания для выводного знания; законы и правила определенных искусств или дисциплин, служащих основанием для других искусств или дисциплин (так, законы геометрии принимаются на веру в строительстве и архитектуре). Августин, полагавший, что нужно понимать, чтобы веровать, и веровать, чтобы понимать, считал, однако, что истина не зависит от внешне выраженного в знаках понятия. «Что я разумею, тому и верю, но не все, чему я верю, то и разумею. Все, что я разумею, то я и знаю, но не все то знаю, чему верю. Я знаю, как полезно верить многому, чего не знаю... Поэтому, хотя многих предметов я и не могу знать, однако знаю о пользе в них веровать» (Августин. Об учителе // Творения. СПб.; Киев, 1998. Т. 1. С. 304). См. INTELLECTUS, RATIO, SCIENTIA, SIGNUM.

    Латинский словарь средневековых философских терминов > FIDES (CREDENS, CREDO, CREED, FAITH)

  • 14 Thing

    1. n сканд. ист. тинг
    2. n вещь; предмет

    to be more interested in things than in human beings — интересоваться вещами больше, чем людьми

    generic thing — вещь, определяемая родовыми признаками

    3. n атрибуты

    things Japanese — всё японское; всё, что имеет отношение к Японии

    4. n l
    5. n имущество

    thing incorporeal — нематериальная вещь, имущество, заключающееся в правах

    6. n вещи, багаж
    7. n часто носильные вещи; одежда, предметы одежды
    8. n еда; питьё

    sweet things — сладости, сласти

    9. n обыкн. разг. принадлежности; утварь; предметы обихода

    cooking things — кухонная утварь, кухонные принадлежности

    10. n рассказ; анекдот
    11. n вещь, явление
    12. n обыкн. обстоятельства, обстановка

    tell me how things go ? — расскажите мне, как идут дела?

    as things go now — при сложившихся обстоятельствах, при нынешнем положении дел; в сложившейся обстановке

    that things should have come to this! — подумать только, до чего дошло дело !

    13. n дело

    I have several things to attend to — мне нужно кое-что сделать; у меня ещё есть дела

    he gets things done on — добивается своего, он умеет делать нечто, что-то

    he says the first thing that comes into his head — он говорит первое, что взбредёт ему на ум

    something must be done to stop this sort of thing — необходимо что-то предпринять, чтобы прекратить такие вещи

    neither one thing, nor another — ни то, ни другое

    one thing or the other — либо то, либо другое

    what with one thing and another — то одно, то другое — хлопот не оберёшься

    the important thing to remember — то, что важно запомнить; важно запомнить то …

    the best thing is … — самое лучшее …, лучше всего …

    to say the right thing — сказать то, что надо

    the thing is — дело в том; что

    14. n деталь, особенность

    the thing is … — всё дело в том …; суть дела состоит в том …

    15. n действие, поступок

    I did no such thing — я не делал ничего подобного; я и не думал делать этого

    square thing — честная сделка; честный поступок

    16. n событие
    17. n существо; создание

    little thing — малютка, крошка

    18. n разг. в обращении человек
    19. n сущ. разг. пренебр. в сочетании с предшествующим уродливая вещь

    in all things — во всех отношениях, во всём

    and things — и другое, и тому подобное

    sure thing — наверняка, конечно; само собой

    near thing — опасное положение;

    no such thing — ничего подобного; ничто не может быть дальше от истины

    no great things — ничего особенного, так себе; не бог весть что

    first thing — прежде всего; первым долгом; перво-наперво

    for one thing — прежде всего; начать с того, что; для начала

    for another thing — кроме того; во-вторых

    of all things — ну и ну!, вот тебе и на!, надо же!, подумать только!

    above all things — прежде всего; больше всего, главным образом

    as a general thing — обычно, как правило

    it is too much of a good thing — хорошенького понемножку; это уж слишком

    to know a thing or two — знать кое-что; понимать что к чему

    to be up to a thing or two — кое в чём разбираться, кое-что знать

    Синонимический ряд:
    1. action (noun) accomplishment; act; action; deed; doing; feat
    2. being (noun) being; creature; entity; existence; existent; individual; material; something; stuff; substance
    3. fashion (noun) bandwagon; chic; craze; cry; dernier cri; fad; fashion; furore; mode; rage; style; ton; trend; vogue
    4. fetish (noun) fetish; fixation; mania; obsession
    5. gadget (noun) contraption; contrivance; gadget; jigger
    6. matter (noun) affair; matter
    7. object (noun) affair; business; commodity; concern; device; doohickey; fact; manifestation; matter; object; shooting match
    8. occurrence (noun) circumstance; episode; event; go; happening; incident; occasion; occurrence
    9. point (noun) article; detail; element; item; particular; point; statement; thought
    10. things (noun) belongings; effects; goods; possessions; things

    English-Russian base dictionary > Thing

  • 15 decline

    dɪˈklaɪn
    1. сущ.
    1) а) падение, спад, упадок;
    прям. перен. конец, закат History of the decline and fall of the Roman Empire. ≈ История упадка и гибели Римской империи. At dawn, at mid-day, and decline. ≈ На рассвете, в полдень и на закате. go into a decline suffer a decline on the decline Syn: decay, diminution, deterioration б) коммерч. снижение цен The market was weak, but declines were unimportant. ≈ Рынок был не в лучшем состоянии, но снижения цен были незначительны. в) ухудшение, угасание( здоровья, жизненного уровня и т. п.)
    2) изнурительная болезнь (туберкулез и т.п.)
    3) редк. склон, уклон The frightful precipitation of a railway train down a decline. ≈ Ужасное зрелище спускающегося на полной скорости с холма поезда.
    2. гл.
    1) а) спускаться вниз( о поверхности и т.п.) The ground on each side declining gently. ≈ Земля по обеим сторонам немного под гору. б) наклонять(ся), склонять(ся), клонить(ся) The wearisome creatures of the world declining to their rest. ≈ Уставшие земные твари ложатся отдыхать. decline one's head on one's breast Syn: bend down, bow down, droop в) заходить( о небесном теле) As the Moon, having passed the meridian, declines. ≈ Луна тем временем пересекла меридиан и заходит. ∙ Syn: slant, slope
    2) а) идти к концу;
    приходить в упадок;
    ухудшатьсяздоровье, жизненном уровне и т. п.) The day declined. ≈ День клонился к вечеру. The summer declined. ≈ Близилась осень. Syn: decay, wane, diminish, deteriorate б) уменьшаться, идти на убыль;
    спадать( о температуре) Syn: decrease в) книж. падать морально
    3) а) отклонять, давать отказ;
    отказываться She declined to address the delegates. ≈ Она отказалась выступить перед делегатами. Being aware of this, Allen would have declined the gift. ≈ Зная это, Аллен хотел отказаться от подарка. б) шахм. не соглашаться на обмен;
    не брать предложенную пешку (в гамбите)
    4) грам. склонять(ся) (об именных частях речи, но также иногда и о глаголе) This noun declines in the following way. ≈ Это существительное склоняется так. Pupils were declining latin nouns. ≈ Ученики склоняли латинские существительные. Syn: inflect падение, упадок, спад - the * of art упадок искусства - * of business спад деловой активности - on the *, in * в состоянии упадка - culture in * культура в состоянии упадка - the family was definitely in a * не было сомнений, что счастье изменило этой семье - to suffer moral and spiritual * переживать нравственный и духовный упадок убыль;
    истощение, падение - * of a well (горное) истощение скважины понижение - * in prices понижение цен - these shares have experienced a * курс этих акций понизился ухудшение (здоровья) - * of /in/ strength упадок сил - gradual * постепенное одряхление период затихания (болезни) - the * of a fever понижение температуры /жара/ склон, конец, закат - the * of the moon ущерб луны - the * of the day закат - on the * на ущербе - the * of life закат жизни, старость изнурительная болезнь, особ. чахотка - to die of a * умереть от чахотки - to be in a * чахнуть;
    болеть чахоткой - to go /to fall/ into a * зачахнуть;
    подхватить чахотку хандра, депрессия - he was going into one of his *s им снова овладевала депрессия, он снова погружался в хандру (ботаника) увядание, вилт( редкое) уклон, понижение, скат опускаться;
    идти вниз, под уклон - the road *s дорога идет под уклон наклоняться;
    клониться заходить (о солнце) - the sun is declining солнце заходит - the day begins to * (to its close) день склоняется к вечеру уменьшаться, убывать, идти на убыль - to * considerably значительно сокращаться - the prices began to * цены стали падать - his fortune *d его состояние уменьшилось - his years are beginning to * (его) годы идут на убыль, старость не за горами угасать - the earlier fervour is declining пыл прежних лет постепенно угасает спадать( о температуре) - the fever has *d жар спал( у больного) приходить в упадок - the arts *d ремесла пришли в упадок - business *d в делах наступил застой;
    дела шли все хуже приходить в расстройство;
    ухудшаться;
    ослабевать;
    чахнуть - his health *d considerably его здоровье сильно расстроилось /расшаталось/;
    он очень сдал - his courage began to * мужество стало изменять ему - their strength has *d их силы шли на убыль отклонять, отводить, отвергать - to * an offer отклонить предложение - to * a discussion уклониться от участия в дискуссии - to * battle уклониться от боя, не принять бой - to * to answer questions отказаться отвечать на вопросы - to * satisfying smb.'s curiosity отказаться удовлетворить чье-л. любопытство - his novel was *d его роман отклонили /не приняли/ - I * to be intimidated я не позволю запугать себя;
    вам меня не запугать отказываться - to * with thanks отказаться с благодарностью( шахматное) отклонять (жертву), не принимать( гамбит) наклонять, склонять - to * one's head on one's breast склонить /уронить/ голову на грудь (грамматика) склонять (устаревшее) отклоняться, отходить, отступать( от принятого образца) - to * from virtue сойти со стези добродетели ~ падение, упадок, спад;
    business decline спад деловой активности decline идти к концу ~ идти на убыль ~ клониться, наклоняться;
    заходить (о солнце) ~ конец, закат (жизни, дня) ~ наклонять, склонять;
    to decline one's head on one's breast склонить (или уронить) голову на грудь ~ ослабевать ~ отвергать ~ отводить ~ отказывать(ся) ~ отклонять (предложение и т. п.) ;
    отказывать(ся) ~ отклонять ~ падать ~ падение, упадок, спад;
    business decline спад деловой активности ~ падение ~ понижаться ~ понижение ~ приходить в расстройство ~ приходить в упадок;
    ухудшаться (о здоровье, жизненном уровне и т. п.) ~ приходить в упадок ~ склон, уклон ~ грам. склонять ~ снижаться ~ снижение( цены) ~ снижение ~ снижение жизненного уровня ~ спад ~ изнурительная болезнь, особ. туберкулез ~ убыль населения ~ уменьшаться, идти на убыль;
    спадать (о температуре) ~ ухудшаться ~ ухудшение (здоровья, жизненного уровня и т. п.) ~ in business activity спад деловой активности ~ in consumption спад потребления ~ in employment снижение занятости ~ in population снижение прироста населения ~ in population убыль населения ~ in production снижение производительности ~ in production сокращение производства ~ in production спад производства ~ in real wages снижение реальной заработной платы ~ in sales снижение объема сбыта ~ in sales снижение уровня продаж ~ in trade спад в торговле ~ in turnover снижение оборота ~ in unemployment снижение уровня безработицы ~ in value снижение стоимости ~ in value снижение ценности on the ~ на ущербе, на склоне;
    the decline of the moon луна на ущербе ~ наклонять, склонять;
    to decline one's head on one's breast склонить (или уронить) голову на грудь economic ~ спад экономической активности interest rate ~ снижение ставки процента on the ~ в состоянии упадка on the ~ на ущербе, на склоне;
    the decline of the moon луна на ущербе order ~ снижение сорта seasonal ~ сезонный спад деловой активности

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > decline

  • 16 ζωον

         ζῷον
         иногда ζῶον τό
        1) живое существо
        

    (ἄνθρωπος φύσει πολιτικὸν ζ., sc. ἐστιν Arst.)

        πᾶν, ὅ τι περ ἂν μετάσχῃ τοῦ ζῆν, ζ. ἂν λέγοιτο Plat. — все, что причастно жизни, может быть названо живым существом

        2) животное
        

    (ζῷα πάντα καὴ φυτά Plat.; γένος ἀνθρώπων καὴ ζῴων καὴ φυτῶν Arst.)

        3) презр. тварь
        

    ὅπως ἥ χώρα τοῦ τοιούτου ζώου καθαρὰ γίγνηται Plat.чтобы страна очистилась от подобной твари

        4) изображение с натуры, т.е. статуя, картина, рисунок и т.д. (πυραμίς, ἐν τῇ ζῷα ἐγγέγλυπται Her.)
        

    ζ. οἱ ἐνῆν ἀνέρ ἱππεύς Her.на нем (т.е. на каменном изваянии) было изображение всадника;

        ζῷα γράψασθαι πᾶσαν τέν ζεῦξιν τοῦ Βοσπόρου Her.написать картину (изображающую) весь этот мост через Боспор

    Древнегреческо-русский словарь > ζωον

  • 17 Woses

    Это слово соответствует осовремененному роханскому слову, означающему "древние люди лесов". Оно не является полностью искусственным. Предполагаемое роханское слово было "wāsa", мн.ч. "wāsan", которое, если бы оно сохранилось в современном английском, звучало бы как "woses". Лучше было бы даже назвать дикарей "woodwoses" {Буквально – "лесные woses".}, поскольку в древнеанглийском действительно встречается слово "wudewāsa", которое переводится как "фавны, сатиры, дикари, злые твари". Ко временам Тюдоров это слово сохранилось как "woodoses" (часто искажавшееся как "woodhouses") и все еще употребляется в геральдике: словом "woodhouse" обозначают фигуру волосатого дикаря в одежде из листьев, широко распространённую в качестве щитодержателя. Корень "wāsa" изначально обозначал заброшенного, покинутого человека, а сейчас (например, немецкое "Waise" и нидерландское "wees") значит "сирота". Несомненно, источником этого понятия послужил реально существовавший дикий народ, остатки прежних жителей, изгнанных захватчиками, или изгои, ведущие убогую дикую жизнь в горах и лесах.

    Guide to the names in The Lord of the Rings > Woses

  • 18 as

    [æz], [əz] 1. pron rel.
    яки́й, котри́й; що

    he was a foreigner as they perceived from his accent — він був чужозе́мцем, що вони́ помі́тили з його́ вимо́ви

    this is the same book as I lost — це така́ са́ма кни́га, як та, що я загуби́в

    2. adv
    1) як, згі́дно з; що́до

    do as you are told — робі́ть, як вам ска́зано

    as per order ком. — згі́дно із замо́вленням

    he is late as usual — він спізни́вся, як за́вжди́

    to work as a teacher — працюва́ти вчи́телем

    2) як напри́клад

    some animals, as the fox and the wolf — де́які твари́ни, як напри́клад, лиси́ця і вовк

    he came as soon as he could — він прибу́в так ско́ро, як міг

    3. conj
    1) тоді́, коли́; в той час як (тж. just as)

    she came in as he was speaking — вона́ увійшла́, коли́ він говори́в

    just as I reached the door — тоді́ (в той час), як я підійшо́в до двере́й

    2) тому́ що, оскі́льки, че́рез те що, бо

    I did not wait for him as it was very late — я не став його́ чека́ти, бо було́ ду́же пі́зно

    they could not stay, as they were in a hurry — вони́ не могли́ залиша́тися, тому́ що вони́ поспіша́ли

    3) хоч, як би не

    I was glad of his help, slight as it was — я був ра́дий його́ допомо́зі, хоч вона́ й була́ незначна́

    4) (з inf)

    will you be so kind as to tell me all about it — чи не бу́дете ви такі́ ласка́ві розпові́сти́ мені́ все про це

    ••

    as... as... — так са́мо як

    he is as tall as you are — він таки́й же на зріст, як і ви

    as far as — наскі́льки; так дале́ко, (аж) до

    I will go as far as the station with you — я проведу́ вас до ста́нції

    as for — що́до, стосо́вно

    as for me — що́до ме́не

    as good as — по су́ті; факти́чно, ма́йже

    it is as good as decided — це ма́йже ви́рішено

    as if, as though — нена́че

    as it were — так би мо́вити; ні́бито, немо́вби

    as a matter of fact — само́ собо́ю зрозумі́ло

    as much as — сті́льки, скі́льки

    as much as you like — сті́льки, скі́льки ви хо́чете

    as to, as concerns, as concerning — відно́сно, що́до, що стосу́ється

    as well — та́кож

    English-Ukrainian transcription dictionary > as

  • 19 world

    [wɜːld]
    n
    1) світ; все́світ
    2) сфе́ра дія́льності, га́лузь, ца́рина

    the world of books — світ книжо́к

    the scientific world — науко́вий світ

    3) світ, ца́рство

    the animal [vegetable] world — твари́нний (росли́нний) світ

    4) життя́ ( людини)

    to begin the world — вступа́ти в життя́

    to begin the world anew — почина́ти нове́ життя́

    5) світ, кругозі́р

    his world is a very narrow one — його́ кругозі́р ду́же вузьки́й (обме́жений)

    6) суспі́льство

    the great world — ви́щий світ

    7) розм. бага́то, бе́зліч, си́ла-силе́нна

    he has had a world of troubles — у ньо́го було́ бе́зліч кло́потів

    8) attr. світови́й

    world record — світови́й реко́рд

    world problems — світові́ пробле́ми

    ••

    to know the world — ма́ти до́свід

    not for the world — ні за́ що в сві́ті

    what in the world does he mean? — що, наре́шті, він хо́че сказа́ти?

    a world too — зана́дто

    world without end — на ві́ки ві́чні

    to bring into the world — народи́ти

    man of the world — сві́тська люди́на

    the world goes very well with me — мої́ спра́ви ду́же до́брі

    so goes the world — такі́-то спра́ви, отаке́ життя́

    English-Ukrainian transcription dictionary > world

  • 20 razza

    I f.
    1.
    1) (zool.) порода
    2) (etnia) раса

    razza bianca (gialla, nera) — белая (жёлтая, чернокожая) раса

    3) (fig.) род (m.), порода

    gente di ogni razzaвсякий люд (scherz. всякой твари по паре)

    2.

    razza padrona — властители (pl.) (власть имущие)

    quel critico d'arte fa razza a sé — этот искусствовед - особь статья (не такой, как все)

    razza di cretino che non sei altro! — какой же ты идиот! (дурачина ты, простофиля!)

    II f. (zool.)

    Il nuovo dizionario italiano-russo > razza

См. также в других словарях:

  • все, что угодно — чего только нет, разнообразный, разные разности, глаза разбегаются, все, что душе угодно, всякой твари по паре, каких только нет, всякое, всякая всячина Словарь русских синонимов. все, что угодно прил., кол во синонимов: 14 • все, что …   Словарь синонимов

  • все, что душе угодно — прил., кол во синонимов: 8 • все, что угодно (14) • всякой твари по паре (8) • всё, что душе угодно (1) • …   Словарь синонимов

  • всякой твари по паре — См …   Словарь синонимов

  • О всей твари — «О всей твари» – апокриф. Представляет собой учительное по тону произведение, направленное против ложных мнений об устройстве мира. Здесь осуждаются сами поиски знаний путем чтения книг: «Но что сего боле ищеши, блядословче неразумне, и лжеища и… …   Словарь книжников и книжности Древней Руси

  • БЫТИЕ — филос. понятие, обозначающее наличие явлений и предметов самих по себе или как данности в сознании, а не содержательный их аспект. Может пониматься как синоним понятий «существование» и «сущее» или же отличаться от них теми или иными смысловыми… …   Философская энциклопедия

  • чудовища —         В средневековой литературе различных жанров, бестиариях, энциклопедиях, в картографии, записках путешественников и миссионеров, весьма часто описываются экзотические человекообразные и зооморфные существа. Они воспроизводятся в… …   Словарь средневековой культуры

  • Литургия Нестория — Литургия Нестория  одна из трёх литургий восточно сирийского обряда, используемого Ассирийской церковью Востока и Халдейской католической церковью. Совершается пять раз в году: на Богоявление (6 января)[1], пятница Иоанна Крестителя (первая… …   Википедия

  • Птица Гаруда —         Было время, когда все семь земных материков покоились не на четырех слонах, а на огромном тысячеголовом змее Шеше и на черепахе, а вокруг колыхался необозримый молочный Океан. Тогда еще не было людей. Боги тогда жили, старели и умирали на …   Энциклопедия мифологии

  • ЕКСАПОСТИЛАРИЙ — [эксапостиларий; греч. ἐξαποστειλάριον; церковнослав. ], песнопение визант. послеиконоборческого чина утрени, исполняемое после 9 й песни канона и малой ектении. По месту в чине службы с Е. совпадает светилен; нередко термины «Е.» и «светилен»… …   Православная энциклопедия

  • ВИЛЬГЕЛЬМ ИЗ ШАМПО — [лат. Guillelmus (Guglielmus) de Campellis (Campellensis, Catalaunensis); франц. Guillaume de Champeaux] (1068/70, мест. Шампо, близ Мелёна, Франция 1121/2, Шалон сюр Марн, Франция), еп. Шалонский, схоластический богослов, основатель cен… …   Православная энциклопедия

  • ГЕЙДЕЛЬБЕРГСКИЙ КАТЕХИЗИС — [нем. Heidelberger Katechismus], один из наиболее авторитетных вероучительных документов реформатской церкви, составленный в 1563 г. К. Олевианом и З. Урсином по заказу курфюрста Пфальца Фридриха III Благочестивого. Реформация в Пфальце… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»